Час і досі не загоїв рану - цей одвічний біль Афганістану

 

    Афганістан...

    Промовляючи це слово, болить душа, і крається серце, коли на пам'ять спадають ті страшні події. Це була страшна війна, на якій сини України виконували свій інтернаціональний обов'язок. 15 лютого минає 24 роки із дня виведення радянських військ з Афганістану. Але ця війна наза­вжди залишиться болем у серці нашого народу. Віддаючи данину пам’яті героям афганської війни у центральній міський бібліотеці відбулась година поезії ”Час і досі не загоїв рану - цей одвічний біль Афганістану”.

    Під час заходу лунали пісні, складені воїнами-інтернаціоналістами, учні 7 класу ЗОШ №8 (кл. керівник Березовська П. Г.) читали вірші, зачитувалось оповідання Є. Гуцало «Остання надія», та висловлювались міркування після прочитаного, демонструвались відеокадри про дії радянських воїнів. Бібліотекар ознайомила присутніх з віршами О.Стовби ”Мама, я вернусь...”

     Присутня на заході Криворученко О. А. розповіла про свого чоловіка воїна- афганця, який був покликаний вісімнадцятирічним хлопцем на службу до Афганістану. Молодому поколінню потрібно знати правду про ту війну, щоб ніколи не було її повторення, щоб наші хлопці не гинули у далеких країнах, щоб наша Україна завжди була мирною і квітучою державою.

    Завідуюча бібліотеки філії Дегтяренко І.Х. в професійному ліцеї для студентів 172 групи, 17 – КД та 1- МШД провела годину пам’яті  "Афганістан болить в моїй душі", присвячену скорботному Дню пам’яті жертв війни та миротворчих операцій. Поезії, пісні, спогади, вистраждані в Афганістані і про Афганістан, допомогли молоді дізнатися про героїв цієї страшної війни.
 Затамувавши подих, слухали присутні розповідь ветерана афганської війни, гвардії полковника в запасі, Кулікова О.Ю. Як відзнака за мужність – на кітелі офіцера два ордени Червоної Зірки. На протязі десяти років Афганістан був для нас кривавою раною. Той час дав країні ціле покоління чоловіків, які твердо знали слово «військовий», знали ціну життя.

    Студенти виступили з поетичною сторінкою ” и будем довго пам’ятати. І вам забути не дамо…”. Документальний фільм, присвячений солдатам і офіцерам 345 Окремого Парашутно – Десантного Полку, залишив в серцях молоді незабутні спогади.




    Бібліотекарем бібліотеки - філії Луцькою Л.М. з учнями 8 –А кл. ЗОШ № 3 в музеї бойової слави проведено урок патріотизму ”Гіркий хліб Афганської війни” .Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, кого нема серед нас, хто лежить у землі, хто світить нам із небес, а може, із підбитим крилом ніяк не перелетить Афганські гори. Сувору школу Афганістану пройшов директор музею, гвардії полковник Куліков Олександр Юр’євич, який поділився спогадами про бойові роки.
    А експонати музею розповіли про ту страшну, неоголошену війну, що розтяглась на десять довгих років.Діти розповідали вірші, в спілкуванні з Куліковим О.Ю. отримали багато інформації про героїзм воїнів–афганців.


    В лютому 1989 року скінчилась війна в Афганістані, яка принесла тисячі жертв, сльози і горе в мирні родини. Стало традицією міською дитячою бібліотекою вшановувати пам'ять тих подій. Так, 12.02.2013 року, бібліотекар Крівенко Л. Ф. провела годину пам’яті до дня виведення військ із Афганістану: ”Я  душой еще там, где песок раскален”. Захід проводився із учнями 9 Г класу ЗОШ № 9 в кількості 15 учнів (класний керівник Велика Н. В.). Діти відвідали музей Бойової слави міста Котовська, згадали героїв тієї страшної війни, поринули у спогади гвардії полковника Кулікова Олександра Юрійовича, учасника бойових дій. Він хотів, щоб ці спогади пройшли крізь юні серця, і вони зрозуміли, що найстрашніше у світі − це війна.